Сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт щодо посилення мобілізації. Голосування спровокувало жваві обговорення серед політичних колег та громадськості.
За урядовий законопроєкт проголосували 243 з 226 необхідних голосів.
Первісний варіант проєкту, підготовлений Міністерством оборони, викликав значну критику та зауваження. Він був зареєстрований у парламенті ще на Різдво, проте після бурхливих дебатів влада вирішила не вносити його на голосування навіть у першому читанні, а повернула його до кабінету міністрів.
Міністерство оборони обіцяло переробити документ та внести його знову найближчим часом, і ці обіцянки були виконані.
За словами української влади, посилення мобілізації є необхідним кроком для забезпечення максимальної мобілізації ресурсів та поповнення військових підрозділів, які зазнали серйозних втрат під час майже двохрічної війни з Росією.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що військове командування очікує мобілізувати у 2024 році приблизно 450-500 тисяч новобранців.
Прогнози вказують на те, що законопроєкт щодо посилення мобілізації може бути повністю ухвалений вже у березні цього року.
Законопроєкт пропонує кілька ключових змін, перш за все, зниження віку мобілізації з 27 до 25 років. Президент Володимир Зеленський вже заявив про свою готовність підтримати цю норму, якщо будуть наведені переконливі аргументи. Зазначимо, що він раніше має на підписі інший закон, який також передбачає зниження планки мобілізації до 25 років.
Окрім цього, вводиться нове поняття “електронного кабінету призовника”, який стане обов’язковим для всіх військовозобов’язаних. Вони також будуть зобов’язані протягом 60 днів оновлювати свої облікові дані у Центрі надання адміністративних послуг населенню (ЦНАП), військкоматах або в електронному кабінеті призовника.
Отримавши повістку, військовозобов’язані мають невідкладно прибути у зазначений термін та місце. Порядок вручення повістки тепер значно спрощений: вона може бути вручена як особисто, так і через електронний кабінет призовника.
Якщо особа прибуває за повісткою у військкомат, вона матиме додатково два місяці на проходження військово-лікарської комісії та вирішення своїх питань перед приєднанням до війська.
Законопроєкт також передбачає санкції для тих, хто саботує виконання військових обов’язків, але скандальну норму, за якою співробітники військкоматів могли самостійно внести ухилянців до Єдиного реєстру боржників, у новій редакції вилучено. Замість цього для запровадження найсуворіших санкцій потрібне буде рішення суду, до якого може звернутися представник військкомату.
Якщо громадянин не з’являється у військкомат у встановлений термін, його може доставити силовиками поліція. Якщо це неможливо, Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) висилає вимогу про виконання обов’язку (в тому числі в електронний кабінет).
Після 10 календарних днів бездіяльності громадянина, влада звертається до суду, який може:
- Обмежити право виїзду за кордон.
- Обмежити право керування автомобілем.
- Накласти арешт на кошти та інші цінності на рахунках у банках чи інших фінансових установах, в тому числі на депозити, електронні гроші тощо.
Законопроєкт передбачає, що всі чоловіки віком від 18 до 60 років повинні мати при собі військово-облікові документи, навіть якщо вони мають право на відстрочку або звільнені від мобілізації. Ці документи потрібно показати співробітникам Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), поліції або представникам Державної прикордонної служби.
Українцям, які перебувають за кордоном і бажають отримати консульські послуги, також потрібно мати військово-облікові документи.
Законопроєкт пропонує скасувати поняття “обмежено придатний до служби”. Усі, хто має такий статус, мають протягом дев’яти місяців пройти військово-лікарську комісію для остаточного визначення їхньої придатності для служби.
Також вперше пропонується дозволити мобілізацію за бажанням раніше засуджених осіб, які вже відбули покарання, за винятком тих, хто вчинив тяжкі злочини або злочини проти основ національної безпеки.
Планується скасування відстрочки від служби для аспірантів, які вчаться на контракті, і для тих громадян, що здобувають наступну освіту, яка не є вищою за попередню.
Законопроєкт пропонує замінити поняття “строкової служби” на “базову військову службу”. Чинних строковиків пропонується звільнити в запас не пізніше, ніж за шість місяців після набуття чинності закону. Їхню мобілізацію без їхнього бажання буде заборонено протягом наступних шести місяців.
Законопроєкт також передбачає можливість демобілізації для тих, хто перебував у війську протягом останніх 36 місяців. Однак звільнення цих військових буде здійснюватися за рішенням верховного головнокомандувача.
Перед початком ухвалення урядового законопроєкту щодо мобілізації, уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець висловив свої зауваження стосовно неконституційних аспектів деяких положень цього законопроєкту.
“Я, як Омбудсмен України, в цілому підтримую необхідність вдосконалення нормативної бази в галузі мобілізації та підготовки до неї. Однак важливо, щоб ці зміни були відповідні Конституції України та міжнародним правовим стандартам у сфері прав людини”, – наголосив він.
Однією з проблематичних позицій для омбудсмена є порядок зняття чоловіків віком від 18 до 60 років з військового обліку або їх виключення з нього, яке вказується у військовому квитку. Це створює питання щодо правової точності цих процедур та потребує врегулювання.
Також обговорюється можливість встановлення тимчасових обмежень на право виїзду за кордон громадян України з військовим обліком. Проте, згідно зі статтею 17 Конституції України, жодні військові формування не мають права обмежувати права та свободи громадян.
Додатково, Дмитро Лубінець вказав на неконституційність обов’язку реєстрації громадян у електронному кабінеті військовозобов’язаного, що не відповідає нормам Конституції України, закону “Про захист персональних даних” та позиціям Конституційного Суду України щодо права на особисте та сімейне життя.
Незважаючи на ці зауваження, Лубінець закликав Раду ухвалити законопроєкт у першому читанні та зауважив, що проблеми можуть бути вирішені під час подальших дебатів над законом.
“Після нашої наради з міністром оборони Рустемом Умєровим прийшли до висновку, що законопроєкт слід ухвалити у першому читанні. Тому я звертаюся до народних депутатів з проханням підтримати його. Зауваження Офісу Омбудсмана можна буде врахувати під час другого читання”, – підкреслив він.
Глава антикорупційного комітету парламенту, Анастасія Радіна, заявила про наявність корупційних ризиків у законопроєкті щодо мобілізації.
“Разом із нашими колегами з антикорупційного комітету ми виявили у новій редакції законопроєкту норми, які можуть стати причиною вибірковості або корупції. Ці аспекти необхідно виправити до другого читання законопроєкту — і це зробити абсолютно можливо”, — зазначила вона.
Радіна вказала на наступні пункти:
- Демобілізація. За словами голови комітету, важливо встановити чіткий строк та умови, за яких військовослужбовці фактично будуть демобілізовані. Запропоновані норми проєкту закону можуть спричинити “вибірковий підхід”.
- Відстрочка від призову з приводу догляду за особою з інвалідністю. Необхідно чітко визначити принцип “одна особа із інвалідністю І або ІІ групи — відстрочка для одного доглядача”.
-
Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету військовозобов’язаного, неявку до ТЦК за повісткою і т.д. Необхідно встановити справедливий механізм виявлення порушників, щоб уникнути вибіркового застосування санкцій до деяких осіб, або “не помічати” інших, підкреслила Радіна.
