Україна стоїть перед серйозним економічним викликом у 2026 році з моменту введення в дію Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Металургійні підприємства України нині більше ніж будь-коли потребують європейських покупців.
Згідно зі статтею Politico під назвою «The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine», авторства Federica Di Sario, європейський CBAM у 2026 році може коштувати українським компаніям мільйони, якщо не будуть вжиті невідкладні заходи.
Європейська політика нині знаходиться в протиріччі щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансувати військові зусилля України, але з іншого – просуває новий закон, який може серйозно пошкодити її економіку.
Цей закон передбачає введення податку на викиди вуглецю на імпортовану продукцію, зокрема залізо та сталь. Це означає, що європейські компанії будуть змушені платити додаткову надбавку за товари, що походять з країн з менш строгими екологічними стандартами.
Ця міра призначена захистити конкурентоспроможність європейських виробників, які вже несуть великі витрати на дотримання кліматичних стандартів. Проте для України це може стати серйозним ударом, оскільки вона сильно залежить від експорту металургійної продукції до ЄС.
З врахуванням обмеження чорноморських торговельних маршрутів через військову небезпеку, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Тепер, з введенням CBAM, українська економіка стоїть перед серйозним викликом.
За словами експертів, Україна може зазнати втрат у мільярди доларів через цей податок. Хоча є можливість виключення для виняткових обставин, таких як війна, але Брюссель ще не визначився стосовно надання Україні такого виключення.
Українські чиновники вже заявляють про готовність відповідати європейським екологічним стандартам, але час на переговори обмежений, і дії потрібно приймати швидко.
Таким чином, введення CBAM може призвести до серйозних економічних труднощів для України, що може суттєво вплинути на її металургійну промисловість та економіку в цілому.
У 2026 році українська економіка відчує серйозні втрати через початок дії Системи коригування вуглецевих викидів (CBAM), що призведе до скорочення експорту сталі та чавуну до Європейського Союзу.
Українські металургійні компанії втратили доступ до Чорного моря через російську морську блокаду, тому вони змушені були перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як результат, ЄС став основним споживачем української сталі та чавуну, навіть при тому, що загальний обсяг експорту до блоку зменшився.
Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, підкреслив, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівняно з попереднім періодом.
Український експорт сталі до ЄС зменшився з початком війни, але українські підприємства стали ще більш залежними від покупців з Європи. За оцінками Зінченка, наразі близько 85% експорту чавуну і сталі з України йде до ЄС, що є значним зростанням порівняно з попередніми 45%.
Запровадження CBAM в ЄС призведе до значного зменшення експорту українських металургійних товарів. Якщо податок на викиди вуглецю діяв би зараз, це призвело б до втрат у розмірі мільярдів доларів для українських компаній.
ЄС розглядає можливість винятку для України у зв’язку з форс-мажорними обставинами, проте це питання залишається відкритим. Україна намагається пристосуватися до стандартів ЄС щодо викидів вуглецю до 2026 року, але цей процес може зайняти багато часу.
Українські виробники вбачають необхідність реформ у власній галузі, щоб відповідати стандартам ЄС, але вони також сподіваються на підтримку та розуміння з боку Європейського Союзу.
