За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), у вересні 2025 року відомство завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом; в усіх цих перевірках фіксувалися порушення.
Загальна картина виглядає так: у 43 із 75 перевірених декларацій (57%) виявлено ознаки подання недостовірних відомостей — сукупний обсяг розбіжностей перевищує 461,7 млн грн. В одній із декларацій встановлено необґрунтованість активів на суму понад 3 млн грн, в іншій — ознаки незаконного збагачення на понад 9,1 млн грн. За результатами перевірок НАЗК скерувало до правоохоронних органів 27 обґрунтованих висновків за статтею 366-2 ККУ (службове підроблення/подання недостовірних відомостей), 16 висновків за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (порушення фінансового контролю) та один висновок за ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення).
Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.
НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.
