З 10 травня 2025 року Національний банк України ще більше обмежив можливості розрахунків українців за кордоном із валютних рахунків. Нові обмеження торкнулися одразу восьми категорій послуг, і тепер загальний ліміт на витрати з валютної картки за цими напрямами становить не більше 500 тисяч гривень на місяць.
Ці обмеження запроваджено постановою НБУ №53 і стосуються таких категорій оплат:
-
рекламні послуги,
-
консалтинг, PR, менеджмент,
-
юридичні та бухгалтерські послуги,
-
державні послуги,
-
особисті послуги,
-
а також усі інші «не класифіковані» професійні сервіси.
Це вже друге подібне рішення регулятора. Уперше ліміт у 500 тисяч гривень був запроваджений ще 10 вересня 2024 року, але тоді він стосувався лише оплат агентських та рієлторських послуг за кордоном. Тепер же він поширюється на всі згадані вище напрямки разом — не по кожному окремо.
Для порівняння, з гривневих карт ліміти на закордонні витрати вже давно встановлені:
-
не більше 100 тис. грн на товари й послуги,
-
не більше 12,5 тис. грн на тиждень (і 50 тис. грн на місяць) на зняття готівки,
-
p2p-перекази з валютних карт — не більше 100 тис. грн.
Мета — запобігти «витоку» валюти з країни, особливо через сумнівні або сірі фінансові схеми, пояснюють експерти. Як зазначив представник одного з системних банків, НБУ відстежує напрями, де валюта витрачається найактивніше, і вводить обмеження, щоби стримати нецільове виведення коштів.
«Регулятор переконаний, що частина цих витрат — не реальна потреба громадян за кордоном, а прикриття для схем. Хоча серйозні “гравці” вже давно перейшли в крипту, НБУ намагається перекрити хоча б банківські канали», — зазначив банкір у коментарі «Страні».
Водночас для бізнесу правила пом’якшили. Зокрема:
-
підвищено ліміт на зняття готівки з корпоративних гривневих карт за кордоном до 17,5 тис. грн на тиждень (було 12,5 тис.),
-
піднято ліміт на оплату товарів і послуг з бізнес-карт до 150 тис. грн на місяць (було 100 тис.),
-
дозволено розрахунки за судові, реєстраційні, форвардні контракти за кордоном.
Таким чином, НБУ продовжує курс на посилення валютного контролю в умовах війни, водночас намагаючись не зупинити операційну діяльність українських підприємств за кордоном.
