Суд продовжив запобіжний захід для львівського підприємця Ігоря Гринкевича, який став фігурою у справі про надання неякісного одягу та білизни для Збройних Сил України. Рішення щодо продовження тримання під вартою було ухвалено судом 23 лютого, забезпечуючи збереження запобіжного заходу до 29 березня цього року. Про це підтвердила Тетяна Сапьян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань.
На попередньому етапі, 22 лютого, Київський апеляційний суд відхилив апеляцію адвокатів Ігоря Гринкевича на рішення Печерського районного суду стосовно застосування запобіжного заходу до підозрюваного. Згідно з цим рішенням, Гринкевича триматимуть під вартою з можливістю внесення застави у розмірі понад 429 мільйонів гривень.
Підприємця Ігоря Гринкевича було затримано співробітниками Державного бюро розслідувань за спробу надання хабара в розмірі 500 тисяч доларів одному з керівників Бюро. Його сімейні компанії, за словами правоохоронців, підозрюються у маніпуляціях з закупівлями для Міністерства оборони на суму 1,5 мільярда гривень. Додатково, стало відомо, що компанії, пов’язані з Гринкевичем, постачали Міноборони бронежилети й шоломи за завищеними цінами.
Наступного дня після цього, заступник міністра оборони України Віталій Половенко заявив про розірвання договорів з компаніями, пов’язаними з Гринкевичем, через підозри у фінансових махінаціях. Цього ж дня обласна рада Львівщини також припинила співпрацю з благодійним фондом, що належить Гринкевичу.
У сім’ї Гринкевичів вперше прокоментували корупційний скандал. Згодом суд арештував майно і рахунки компаній Гринкевича, а експертні висновки підтвердили, що продукція, поставлена компаніями Гринкевича для Міністерства оборони України у 2023 році, не відповідає вимогам якості та не придатна для використання військовослужбовцями Збройних Сил.
Агентство з управління активами АРМА заявило про виявлення в майні та обігах Гринкевичів і їхнього оточення елітних автомобілів, нерухомості та зброї. Ігор Гринкевич та його спільники обвинувачуються у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах.
Більшість бюджетних коштів, отриманих фігурантом від Міністерства оборони, були переведені на користь інших афілійованих компаній, заявило Агентство з управління активами (АРМА). Ці операції, насамперед, полягали в наданні або поверненні фінансової допомоги та проводились ризиковими, безтоварними способами. Решта коштів, що складала 40%, була спрямована на забезпечення виконання державних контрактів і переказувалась на рахунки турецьких виробників одягу у Туреччині.
Пізніше Печерський суд розголосив подробиці затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича, а Державне бюро розслідувань (ДБР) розповіло про поточний стан справи. 17 січня ДБР оголосило підозру членам злочинної організації, керівництво якою відносять до львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, які завдали збитків державі на майже мільярд гривень. ДБР також оголосило у розшук Романа Гринкевича, одного з підозрюваних у справі про закупівлю одягу для Збройних сил.
22 січня Романа Гринкевича затримали в Одесі, а пізніше Печерський районний суд Києва відправив його під варту на 2 місяці з можливістю застави у 500 мільйонів гривень. Відповідно до ДБР, Роман Гринкевич утримувався в Одесі без мобільного зв’язку, щоб уникнути виявлення.
Пізніше донька Гринкевича висловила свою позицію щодо корупційного скандалу, а адвокати подали апеляцію на рішення суду про запобіжний захід. Апеляцію щодо арешту Ігоря Гринкевича відклали на місяць.
У подальшому розслідуванні ДБР були оголошені подробиці справи Гринкевичів, а також заявлено про арешт трьох квартир та земельної ділянки екснаречної Романа Гринкевича Морозюк.
ЗМІ також повідомили про можливість співучасників у справі Гринкевичів, серед яких вказані два львівські підприємства зі спільним директором.