Державний реєстратор Сергій Зоткін опинився в центрі масштабного корупційного скандалу: його діяльність пов’язують із системним узаконенням самочинних будівництв, маніпуляціями з площами об’єктів та внесенням незаконних змін до технічних характеристик нерухомості. За даними громадських активістів, Зоткін діяв під прямим керівництвом начальниці Східного міжрегіонального управління Мін’юсту Ірини Свистун та харківського адвоката Валентина Мельника, що фактично перетворило державну функцію на інструмент приватного заробітку.
Розслідування свідчить, що реєстратор системно проводив так звані «чорні реєстрації»: узаконення самочинних прибудов, збільшення площ об’єктів у кілька разів та внесення змін до технічних характеристик без жодних юридичних підстав. Така діяльність порушує базові норми Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до яких зміни у площі або характеристиках можуть вноситися лише на підставі декларації про готовність об’єкта або рішень ДАБІ.
Одним із найпоказовіших випадків став об’єкт незавершеного будівництва в смт Пісочин. На початку лютого 2024 року нотаріус зареєстрував його продаж у стані готовності 70,5%. Але вже через півтора місяця Зоткін вніс новий запис, зареєструвавши цей самий об’єкт як повністю завершений, а його площу збільшив до 515,4 кв. м. Жодних документів про завершення будівництва, декларацій чи рішень контролюючих органів подано не було.
Схожа ситуація була зафіксована із квартирою на вулиці Кандаурова в Харкові: первинна площа становила 26,8 кв. м, але після втручання реєстратора вона «виросла» до 74,7 кв. м. Аналіз реєстраційних дій показує системність цих порушень: за заявами №62763431, №62763419 та №62763370 площі об’єктів збільшувалися у три–чотири рази виключно на підставі технічних паспортів, що законом прямо заборонено.
Джерела стверджують, що діяльність Зоткіна була неможливою без участі Ірини Свистун та адвоката Мельника, які створили неформальну «вертикаль контролю» за реєстраторами. За цією схемою робочі місця для державних реєстраторів фактично продавалися, а самі чиновники щомісяця сплачували винагороду за можливість виконувати свої обов’язки. Значна частина реєстрацій проводилася не в органах місцевого самоврядування, а в приватному офісі на вул. Сумській, 96.
Окрему роль у схемі нібито відігравав і кум адвоката Мельника — посадовець Мін’юсту Волик, який забезпечував політичний захист і впливав на кадрові рішення.
Розслідувачі наголошують, що описані дії становлять не лише адміністративні порушення, а й ознаки кримінальних правопорушень, включно зі зловживанням службовим становищем та внесенням завідомо неправдивих відомостей до державного реєстру.
