Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

З 1 грудня 2024 року українські банки впровадять нові правила фінансового моніторингу, відповідно до яких усі операції фізичних осіб на суму понад 50 тисяч гривень будуть піддаватися посиленому контролю. Це частина загальної стратегії боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, яка набирає чинності згідно з новими нормами, встановленими Національним банком України.

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк;
2. Ощадбанк;
3. Сенс Банк;
4. Укргазбанк;
5. Укрексімбанк;
6. Універсал Банк (monobank);
7. ПУМБ;
8. Абанк;
9. Райффайзен Банк;
10. Креді Агріколь Банк;
11. Укрсиббанк;
12. Кредобанк;
13. ОТП Банк;
14. Банк Південний;
15. ТАСкомбанк.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Держава компенсує роботодавцям 700 євро на навчання жінок замість мобілізованих чоловіків — Мінекономіки

В умовах повномасштабної війни та масової мобілізації Україна продовжує...

Коксівне вугілля Покровська має залишитися під контролем України після війни

Після закінчення війни Україна має зберегти контроль над стратегічними...

Трамп може призначити Бориса Епштейна спецпосланцем щодо України — New York Times

Радник Дональда Трампа та юрист російського походження Борис Епштейн...

Ексглава МЗС України Кулеба попереджає про загрозу масових заворушень через можливий мир на умовах Трампа

Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив серйозні...

Тимошенко готується до виборів в Україні

Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко відвідала Варшаву, де зустрілася...

Зеленський у новому інтерв’ю: Україна «недостатньо мобілізувала» після посилення закону про мобілізацію

Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю одному з українських...

Юлія Тимошенко зустрілася з Президентом Польщі Анджеєм Дудою

Відбулася важлива зустріч між екс-прем'єр-міністром України та лідером політичної...

Росія відмовляється вести переговори з Україною до повернення контролю над Курською областю

Росія оголосила, що не готова до переговорів з Україною,...