Великдень будемо зустрічати 5 травня

“То цього року Великдень по-новому буде, чи ще по-старому?” – говорять між собою дві жінки біля храму у Львові, де вже перейшли на новий календар, але ніяк не можуть зрозуміти, що ж з Великоднем.

Для когось це може стати сюрпризом, але усі православні та греко-католики і далі святкують це головне християнське свято по-старому. 2024 року – це буде 5 травня, при чому католики відзначать його аж на п’ять тижнів раніше – 31 березня.

Виходить, що поки одні тільки заходитимуть у великий піст, інші (а католиків в Україні близько 1,5 мільйона) вже готуватимуться святкувати, й уніфікації календарів, як дехто вважав, повністю не відбулось.

Частина українських православних (ПЦУ) та греко-католики ще з вересня 2023 року відмовились від старого Юліанського календаря та святкували Різдво 25 грудня замість 7 січня.

Проте з Великоднем (у народі часто називають Паска), як і з низкою інших так званих рухомих свят, зокрема Трійці, все не так просто.

Річ у тім, що українські церкви перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому так звані рухомі свята і далі визначаються по-старому.

А визначення Великодня для християн – це взагалі складна і спірна річ. Через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються не одну сотню років.

Сто років тому Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але і вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому.

При цьому вже наступного 2025 року (такий збіг трапляється раз на 3-4 роки) і католики, і православні відзначать Великдень в один день. Як це рахують, чому все так складно і чи є шанс, що вже з наступного року відзначати Великдень більшість українців будуть по-новому?

Такий різний Великдень

Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на новий календар через давній і глибокий спір.

Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись, хоча ці нюанси непросто зрозуміти та пояснити.

До Юліанського календаря прив’язана стара Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.

Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.

Нібито правило просте, але насправді схема розрахунків складна, церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які наближені до астрономічних, а православні і далі рахували по-старому. Тому однакове нібито правило почало виводити різні дати.

Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може “запізнюватись”.

Тому перший повний місяць після весняного рівнодення у всіх рахується інакше, й частіше за все у католиків він настає раніше.

До прикладу, за “цивільним календарем”, який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році буде 20 березня (за церковним – 21 березня). Перший повний місяць – 25 березня, а тому Великдень у першу неділю після такого повного місяця – 31 березня.

А старий спосіб визначення рівнодення за Юліанським церковним календарем, який не відповідає астрономічному, виводить Великдень аж на 5 травня (тут ще зіграла роль єврейська Пасха 23-30 квітня, раніше якої православні не святкують Великдень, тож відзначення перенеслось з 28 квітня ще на тиждень).

Іноді різниця з рівноденням за обома календарями виходить не суттєва, а дати Великодня збігаються.

Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так буде 2025 року), 5% – різниця в чотири тижні, 20% – різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл – так буде в 2024 році).

Різниці в два-три тижні не буває. Як бачимо, якоїсь сакральної прив’язки до конкретної дати тут немає. Люди нормально сприймають і святкування разом, і окремо.

Так склалося, що за Юліанським календарем Великдень обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.

Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з’явилось вже в 11-12 століттях у Візантії.

Серед інших аргументів не оновлювати старий спосіб розрахунку наводять і те, що за Юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить в Храмі Воскресіння (Гробу Господнього) в Єрусалимі саме напередодні “старого православного” Великодня, а не “католицько-протестантського”.

Чи може бути постійне спільне святкування Великодня

На перший погляд, особливо для людини, якій важко осягнути нюанси рахування рівнодення і календарів, що може бути легше, ніж домовитись спільно святкувати Великдень.

Тим паче, що не так рідко це стається само собою – спільне святкування буде 2025 року 20 квітня, потім 2028 року – 16 квітня.

Навколоцерковні ЗМІ останні роки пишуть, що певні переговірники від Папи Римського та Вселенського патріарха працюють, щоб спробувати узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.

Такі перемовини і спроби відбувались не раз з 17 століття і закінчувались невдачею.

Привід для цього зараз непоганий – 2025 року не тільки усі християни відзначатимуть Великдень в один день, а того року ще й святкуватимуть 1700-ліття спільного для усіх Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня.

Проте шанси на це, як кажуть співрозмовники ВВС Україна в церковних колах, невеликі.

“Це гарна можливість для діалогу щодо дати Великодня. Але це не значить, що буде швидкий результат”, – каже співрозмовник у Вселенському патріархаті.

Він зауважує, що зараз є певний рівень бажання спробувати знайти шляхи спільного підрахунку та святкування Великодня.

“Цей збіг та святкування собору – гарна можливість відкрити перемовини. Але хто ж знає, що буде у світі за 12 місяців”, – каже співрозмовник.

Він визнає, що в умовах війни Росії проти України і невизначеності у православному світі жодних прогнозів ніхто робити не буде.

Частина православних церков, як от Російська, Сербська, Грузинська та Єрусалимський патріархат, досі живуть за Юліанським календарем, і вони не захочуть змінювати розрахунок Великодня за домовленістю Константинополя та Рима.

Російська церква розірвала спілкування з Константинополем і точно не переходитиме на новий календар, як і фактично підпорядкована їй в Україні УПЦ МП.

Більше того, ніхто не може спрогнозувати, як до зміни відзначення Великодня, якщо Константинополь та Рим домовляться, будуть ставитись і ті православні церкви, які перейшли на Новоюліанський календар і до прикладу святкують Різдво 25 грудня.

Тому представники Православної церкви України, УГКЦ і релігійні експерти, з якими поспілкувалась ВВС Україна, схиляються до думки, що змін обчислення Великодня в осяжному майбутньому чекати не варто.

Співрозмовник ВВС Україна у керівництві ПЦУ без оптимізму називає спроби домовитись щодо Великодня “порожніми фантазіями”. По-перше, там не дуже вірять у можливість домовитись Константинополя та Рима, а по-друге, серед православних може бути ще більший розкол.

Більш оптимістично налаштовані в Українській греко-католицькій церкві (яка підпорядковується Риму, але має східний обряд), де все ж покладають певні надії на перемовини 2025 року.

У розмові з ВВС Україна речник УГКЦ отець Ігор Яців висловив сподівання, що діалог між Римом і Константинополем завершиться успішно, а після 2025 року “вже буде спільне святкування Великодня”.

Але у будь-якому разі, перехід на нове визначення Великодня у церкві хочуть робити одночасно з Православною церквою України, тож якщо глобальної домовленості не буде, то й в країні перехід навряд чи відбудеться.

“В Україні живемо разом з братами православними, тому ми не хочемо творити календарних поділів між нами, щоб не святкувати Великдень по-різному”, – наполягає отець Ігор Яців.

На його думку, нинішній рік, коли різниця між датами Великодня аж п’ять тижнів, яскраво показує проблему, а тому переходити треба, але зважено і одночасно.

“18 березня в нас починається великий піст, а вже 31 березня за Григоріанським календарем Великдень. Тому одні тільки входять в піст і поклони б’ють, а в інших вже свято”, – каже він. Цього допустити церковники не хочуть, особливо в селах, де громади ПЦУ та УГКЦ спільно використовують одні храми.

Великдень – це унікальне для українців свято, коли багато не надто релігійних людей йдуть до храмів, навіть на Різдво такого немає, коли його відзначають вдома.

Тому різниця календарів для Великодня така важлива, а різких рухів церковники тут остерігаються найбільше.