У Харківській області ЗСУ зазнають жахливих втрат через суцільне злодійство і корупцію на будівництві оборонних споруд. Середній відсоток вкраденого на фортифікаціях – близько 60%, а на деяких об’єктах гроші були і зовсім розкрадені майже повністю. При цьому всі тендери віддаються фірмам Офісу Президента, тому винуватців шукатимуть на стороні.
Залишають бажати кращого і ті «сучасні захисні споруди», які таки були зведені. Здебільшого вони складаються зі звичайних бетонних плит, які з’єднані між собою металевими пластинами завтовшки 8-10 мм та примітивним зварюванням. Навіть присипані землею, вони не витримають ні артилерійських снарядів, ні, тим більше, авіабомб. Військові жартують, що так можна будувати хіба що кооперативні гаражі для авто. Причому, подібна ситуація спостерігається не тільки в Харківській області. Наприклад, український військовий Андрій Бабічев критикував фортифікаційні споруди, побудовані під Павлоградом – за його словами, вириті траншеї вже обсипалися, бійниці не замаскували, для бліндажів недостатня глибина, окопи вирили посеред полів, а не в посадках.
У підсумку фортифікація на фронті провалена, незважаючи на заяви про «кільця оборони» тощо. Як виявилося, оборонних споруд на першій лінії оборони немає – вони були лише на папері.
Після повернення Харківщини під контроль у 2022 році, Офіс президента заявив про намір посилити оборонні можливості області. У зв’язку з цим Кабінет міністрів виділив 300 млн грн на будівництво додаткових фортифікацій восени 2022 року.
Наприкінці грудня 2022 року департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної військової адміністрації уклав контракт із ТОВ “Слобожанська будівельна компанія 1” на суму 82,38 млн грн для поставки дроту. Зазначена угода була здійснена без проведення тендерних або конкурентних процедур. В лютому 2023 року замовник додатково спрямував 19 млн грн на оборонне замовлення, також без застосування прозорих відбіркових процедур.
Після перерахунку суми в 82 млн грн за дріт, здійсненого департаментом ЖКГ ТОВ “Слобожанська будівельна компанія 1”, детективи Національного антикорупційного бюро України розпочали слідство. В ході цього розслідування виявлено “ланцюжок”, в результаті якого компанія-підрядник передала 77,3 млн грн посереднику ТОВ “Інтер-Канат” за будматеріали. Далі ТОВ “Інтер-Канат” спрямувало 48,9 млн грн виробнику колючого дроту і трьом постачальникам канатів, а також списало 1,4 млн грн на транспортування замовлених товарів.
За результатами розслідування було встановлено, що різниця між коштами, отриманими ТОВ “Інтер-Канат” від ТОВ “Слобожанська будівельна компанія 1” і переданими постачальникам колючого дроту та канатів, з урахуванням витрат на транспортування, становила 27 млн грн. Частину цієї суми (15,9 млн грн) ТОВ “Інтер-Канат” спрямувало як оплату за будівельні матеріали на рахунки шести контрагентів, які мали ознаки фіктивності.
Також Національне антикорупційне бюро України вважає, що у наварі на суму 27 млн грн існує значна переплата за товар, яку отримали чиновники Харківської обласної державної адміністрації. За даними сторони обвинувачення, на кінець грудня 2022 року ринкова вартість однієї тонни колючого дроту “Єгоза” коливалася від 130 тис. до 205 тис. грн з ПДВ, без врахування витрат на транспортування. Однак ціна за тонну колючого дроту “Єгоза”, купленого для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області за контрактом з ТОВ “Слобожанська будівельна компанія 1”, становила 420 тис. грн з ПДВ. Усього підрядник повинен був поставити 294 тонни дроту.
А тепер до деталей. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, харківське ТОВ “Слобожанська будівельна компанія 1” було засноване 14 листопада 2022 року (за місяць до укладення контракту на 82 млн грн!). Початковими засновниками компанії були четверо харків’ян: Андрій Колос, Віктор Лимаренко, Микита Рожков, Андрій Строгий і мешканець Полтавщини Олександр Сорочинський.
У квітні 2023 року перший з фірми вийшов Микита Рожков, який донедавна був депутатом Харківської райради від ОПЗЖ. За ним вийшли Строгий і Сорочинський. Наприкінці серпня 2023 року ТОВ “Слобожанська будівельна компанія 1” залишив лише Андрій Колос, член виконавчого комітету Харківської міської ради. Єдиним засновником та власником фірми залишився Віктор Лимаренко.
Харківський антикорупційний центр виявив, що у 2018 році пан Лимаренко також був засновником фірми “Промдизайн” із російського Бєлгорода. Цій компанії в російському реєстрі прив’язаний номер телефону 7(472)-220-03-33, який також асоціюється з “Белгородським промтранспроектом”. Директором фірми вказано Олександра В’ячеславовича Рожкова. Ця особа також була серед засновників ТОВ “Дюна”, власником якої є згаданий вище Микита Рожков, а директором – Віктор Лимаренко.
Також викликає зацікавленість щорічний дохід компанії-новачка. За 2023 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ “Слобожанська будівельна компанія 1” склав 199 млн грн, а у 2022 році – 71,4 млн грн (зауважимо, фірма була створена у листопаді 2022 року).
Загалом, щодо закупівель виробів з дроту у Харківській обласній державній адміністрації, виглядає, що “щось не так”. Якщо проаналізувати кілька квітневих контрактів, можна помітити цікавий момент: всі переможці – це фізичні особи-підприємці з пропискою в Запорізькій області.
Влада Харківщини купує вироби з дроту у підприємців Максима Кудрі (на суму 5,39 млн грн), Павла Кондратенка (5,39 млн грн) і Євгенія Каліновича (4,99 млн грн), які, за своєю спеціалізацією, займаються роздрібною торгівлею одягом у спеціалізованих магазинах.
Влада Харківської області здійснює закупівлю виробів з дроту у підприємців, які спеціалізуються на роздрібній торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах, як показують дані Youcontrol.
Павло Кондратенко відмовився коментувати ситуацію, заявивши, що йому незручно вести розмову, бо він зараз за кермом. Максим Кудря також відповів на дзвінки, але після початку запитань щодо справи він кинувслухавку і більше не відповідав на дзвінки. Телефон Євгенія Каліновича взагалі не відповідав.
Крім того, триває досудове розслідування щодо завищення вартості блоку потерни БП-0,5-17х23, основного будівельного матеріалу (у формі модульної захисної споруди, виготовленої з бетону), необхідного для будівництва фортифікаційних споруд, включаючи ті, що на Харківщині.
За даними слідства, у 2023 році під час закупівлі 542 блоків постачальники завищили ціну на 12,4 млн грн. Цей факт підпадає під кваліфікацію ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу («Привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах»), як зазначили правоохоронці у матеріалах справи.
Для будівництва фортифікаційних споруд на території Харківської області службовці департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу включили до проекту маловідоме ТОВ “Будівельна компанія “Альянс-Трансбудсервіс” із Черкас. Ця фірма з’явилася на ринку у квітні 2023 року і вже в лютому 2024-го отримала підрядні угоди на суму 150 млн грн для будівництва фортифікаційних споруд.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, засновником та власником ТОВ “Будівельна компанія “Альянс-Трансбудсервіс” є Віталій Охота з Черкас. Контактний номер телефону компанії пов’язаний з іншою фірмою Охоти, яка має дуже схожу назву – ТОВ “Альянс-Трансбудсервіс”.
Однак, у ТОВ “Альянс-Трансбудсервіс” не такий позитивний репутаційний фон, як у їхньої новоспеченої названої фірми, яка отримала підрядні угоди на будівництво фортифікаційних споруд. Зокрема, ТОВ “Альянс-Трансбудсервіс” фігурувало в кримінальному провадженні за заволодіння бюджетними коштами під час будівництва амбулаторій загальної практики сімейної медицини у Черкаській області.
У судовому реєстрі також є ще одне кримінальне провадження з 2017 року, де поліція підозрювала ТОВ “Альянс-Трансбудсервіс” та посадовців Білозірської сільської ради на Черкащині у зловживаннях під час дрібних закупівель. Слідство зазначало, що компанія, яка виграла тендер на капітальний ремонт частини приміщення для центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), привласнила на субпідряд свого власника-ФОПа Віталія Охоту, який, за версією правоохоронних органів, доставив до ЦНАПу офісні меблі невідомого походження.
Також ФОП Віталій Охота був залучений до ремонту адміністративної будівлі Білозірської сільської ради за участю його власної компанії. Слідство показало, що підприємець передав гроші іншій підприємниці, яка не мала необхідних працівників з відповідною кваліфікацією, а також техніки та обладнання для будівельних робіт. Що сталося з цими скандальними історіями, де фігурував власник черкаської компанії, яка зараз займається будівництвом фортифікацій на Харківщині, судовий реєстр, на жаль, не розкриває.
Проблеми з будівництвом оборонних укріплень не обмежуються лише Харківщиною. Схожі ситуації виявлені й у інших регіонах країни. Декілька прикладів вказують на це.
Головне слідче управління Служби безпеки України розслідує справу щодо посадовців Чернігівської обласної державної адміністрації та працівників компаній “УкрСіверБуд” і “Будіндустрія”, яких підозрюють у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України (згідно зі статтею 114-1 Кримінального кодексу).
До кінця 2023 року ці підрядники мали здійснити будівництво інженерних та фортифікаційних споруд на Чернігівщині на загальну суму 343,7 млн грн. Однак вони не встигли завершити роботи у відведений час. За даними СБУ, сталося намірене завищення обсягу робіт, а якість фортифікаційних споруд не відповідає встановленим технічним вимогам. Це завдало шкоди національній безпеці, не забезпечивши необхідного захисту кордону від можливого наступу російських сил.
Схожі проблеми виникли й у Сумській області. Поліція проводить розслідування щодо злочинної змови посадовців Сумської обласної державної адміністрації та представників фірм-підрядників, які будували взводні опорні пункти. Схема привласнення бюджетних коштів була досить примітивною: встановлювалися несертифіковані бетонні бункери власного виробництва за рахунок краденого та необлікованого піску з кар’єрів, що розташовані на території Сумського району.
В Донецькій області, як мінімум, дві кримінальні справи були заведені у зв’язку із привласненням бюджетних коштів під час будівництва фортифікаційних споруд. Серед фігурантів цих справ — військовослужбовці, які, за звинуваченням, використовували необроблену деревину, призначену для укріплення.
