В Україні набув популярності законопроєкт №12245, який передбачає зміну статусу Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби) та надання Кабінету Міністрів права самостійно визначати зарплати її працівників. Законопроєкт був прийнятий за основу Верховною Радою в грудні 2024 року і мав на меті оновити положення Бюджетного кодексу для виконання зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Однак, у процесі підготовки до другого читання, до нього були внесені поправки, які викликали широку дискусію серед експертів та громадськості.
Поправки, що стосуються Держаудитслужби, передбачають надання їй спеціального статусу, введення нових звань для держслужбовців, а також дозволяють Кабміну самостійно визначати розмір посадових окладів працівників цього органу. Однак ці зміни викликали критику, зокрема з боку народного депутата Ярослава Железняка (“Голос”), який зауважив, що такі правки є неконструктивними та непродуманими. Він підкреслив, що підвищення зарплат можливе лише після проведення реальної реформи органу.
“Тягнуть через нормальний бюджетний законопроєкт ліві правки про підвищення зарплат ДержАудитСлужбі. Окрім підвищення зарплат + спецстатус + спецзвання”, – зазначив Железняк.
Депутат також підтримав позицію антикорупційної організації Transparency International Ukraine, яка закликала депутатів відхилити ці поправки через їхню фрагментарність і відсутність системного підходу до реформи. На думку Железняка, важливо спершу вирішити проблему дублювання функцій між Держаудитслужбою та Рахунковою палатою, що стало особливо актуальним після ухвалення закону, який розширив повноваження Рахункової палати на аудит місцевих бюджетів.
Железняк наголосив, що на наступному етапі повинні бути проведені конкурси на посади в оновленій Держаудитслужбі, переатестація діючих працівників та впровадження сучасних методів контролю. Лише після цього можна буде говорити про підвищення зарплат та встановлення спеціальних звань.