У ЗМІ з’явилася інформація, що до громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України подали заявки засновники аналітичного центру StateWatch — Олександр Лємєнов та Гліб Канєвський.
Ці активісти, за даними журналістських розслідувань, були пов’язані з низкою гучних корупційних скандалів. Їх вже допустили до конкурсу, на якому через відкрите онлайн-голосування оберуть 15 членів на 2 роки.
Видання зазначає, що громадські активісти активно використовують так званий “шабунінг” – ухилення від військового обов’язку через прикриття роботою в неурядових антикорупційних громадських організаціях.
Олександр Лєменов та Гліб Канєвський відомі тим, що активно ухилялися від військової служби, а останній вже встиг попрацювати у Міноборони та придбати для фронту армійські фляги за завищеною ціною.
За інформацією видання, військовозобов’язаний Лємєнов перебував у розшуку Нацполіції за ухилення від мобілізації. У 2023 році не з’явився в РТЦК та СП для оновлення даних. У зв’язку із цим центр комплектування звернувся до поліції щодо примусової доставки Лємєнова до Білоцерківського РТЦК та СП як такого, який вчинив адміністративне правопорушення – неявку за повісткою. Опитані поліцейськими сусіди Лємєнова розповіли, що активіст втік через сусідську квартиру, коли до нього прийшли працівники ТЦК. Згодом, коли повістку все ж таки вручили, він забарикадувався у себе в квартирі.
У лютому 2024 року Лємєнов пройшов ВЛК в Білоцерківському РТЦК та СП, був визнаний абсолютно здоровим та придатним до військової служби, а влітку того ж року виявилося, що він у званні капітана вже нібито включений до резерву Головного управління розвідки МОУ.
Як повідомляє “Закон і бізнес”, інший кандидат до антикорупційної ради МО Канєвський спочатку тривалий час ухилявся від військової служби, а згодом працевлаштувався в Міністерство оборони. Перебуваючи на посаді в.о. директора Департаменту політики закупівель Міноборони він придбав для фронту армійські фляги за ціною, що втричі вища за звичайну. Такі обставини були викриті журналістами NGL Media, які опублікували відповідне розслідування. Канєвський публічно визнав цей факт лише після викриття журналістами.