Багатьом знайоме відчуття, коли сон здається надзвичайно яскравим і емоційним, але вже за кілька хвилин після пробудження від нього залишаються лише уривки або взагалі нічого. Вчені пояснюють: це не порушення пам’яті, а природна особливість роботи мозку під час сну.
Найінтенсивніше сновидіння виникають у фазі швидкого руху очей, відомій як REM-фаза. У цей період мозок активно формує образи, сюжети та емоційні переживання. Водночас ділянки, відповідальні за логіку, контроль і довготривале запам’ятовування, зокрема префронтальна кора, працюють менш активно. Через це сни майже не фіксуються як стабільні спогади.
Важливу роль відіграє і хімія мозку. Під час REM-фази значно знижується рівень норадреналіну — нейромедіатора, який необхідний для закріплення подій у пам’яті. За його дефіциту мозок не сприймає сон як інформацію, що потребує збереження.
Ще одним чинником є сам момент пробудження. Коли людина відкриває очі, мозок миттєво перемикається на обробку сигналів із реального світу — світла, звуків, рухів. Ці нові стимули швидко витісняють крихкі сліди сновидіння, якщо людина не намагається свідомо пригадати побачене одразу після пробудження.
Науковці наголошують, що забування снів — це не недолік, а частина їхньої функції. Сновидіння виконують роль емоційної обробки пережитого досвіду, допомагають мозку «перезавантажити» психіку та знизити рівень стресу. Збереження кожного сну в пам’яті могло б, навпаки, перевантажувати свідомість.
Таким чином, швидке зникнення сновидінь є нормальним і навіть корисним процесом. Мозок використовує сни не для запам’ятовування, а для внутрішньої роботи з емоціями та досвідом.

