Поки вкладники “Фрідом Фінанс Україна” чекають на повернення своїх грошей, чиновники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) оформлюють кредити на елітні авто в банку підсанкційного російського бізнесмена Тимура Турлова. Про це свідчить нова порція декларацій, зв’язків і фактів, які викликають серйозні питання щодо незалежності та доброчесності керівництва Комісії.
Авто чиновника — на матір-пенсіонерку
За декларацією, заступник керівника Офісу НКЦПФР Максим Рівтін користується VOLKSWAGEN TOUAREG R line 2024 року, який формально зареєстрований на його матір — пенсіонерку Наталію Злотнікову. Жінка не має водійського посвідчення й не декларує доходів, які б дозволяли утримання такого авто. Проте сама машина перебуває в обтяженні — оформлена в кредит у АТ “Скай банк”, власником якого є Тимур Турлов, внесений до санкційного списку РНБО ще у жовтні 2022 року.
Схожа історія й у голови НКЦПФР Руслана Магомедова — за тією ж схемою у 2021 році “Скай банк” видав йому кредит на такий самий автомобіль, що також зазначено у декларації.
Турлов, санкції і мільярди вкладників
Під санкціями перебуває не лише Турлов, а й його компанія “Фрідом Фінанс Україна”, яка блокує активи своїх клієнтів на суму близько 3,5 млрд грн. Ці гроші не повертаються навіть тим вкладникам, які не мають жодного стосунку до санкцій — про це неодноразово заявляв голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Натомість НКЦПФР, яка мала б захищати інвесторів, фактично зволікає з рішеннями, які дозволили б розблокувати ці активи. Ситуація тягнеться вже майже три роки, проте на практиці Комісія не зробила жодного кроку, який би свідчив про захист прав ошуканих вкладників.
Банківське партнерство замість регуляторного нагляду
Особливо цинічно виглядає той факт, що “Скай банк” не обслуговує фізичних осіб, але охоче кредитує чиновників НКЦПФР. Джерела в індустрії вказують, що така “лояльність” до чиновників може бути не випадковою, а результатом особистих вказівок Турлова.
Показово, що Максим Рівтін раніше вже був звільнений із посади заступника голови Держводагентства через корупційні порушення. Очолював структуру тоді той самий Михайло Янчук, який зараз є його керівником у НКЦПФР. Друзів не забувають.
Замість того щоб виконувати свої функції як регулятор і захисник інвесторів, НКЦПФР перетворюється на зручного партнера для підсанкційного фінансового бізнесу. Гроші вкладників роками залишаються заблокованими, а їхнім коштом чиновники їздять на розкішних автомобілях, оформлених на родичів і оплачуваних кредитами з «дружніх» банків.
Чи отримає ця історія продовження у правоохоронних органах — питання риторичне. Але громадськість і вкладники мають право знати, чому держава мовчки спостерігає за зрощенням контролюючого органу з тіньовими фінансовими інтересами.
