Чому контроль за їжею може впливати на тривожність і стрес

Харчові обмеження — незалежно від того, є вони вимушеними чи усвідомленим вибором — можуть суттєво впливати не лише на фізичне самопочуття, а й на психологічний стан людини. Контроль за їжею, відмова від звичних продуктів або жорсткі правила харчування здатні змінювати емоції, поведінкові реакції й навіть самооцінку. Разом із клінічною психологинею Марі Ро фахівці пояснюють, у яких випадках харчові обмеження стають небезпечними для психіки та на які сигнали варто звернути увагу.

Вплив їжі на емоції легко помітити у повсякденному житті. Сильний голод часто супроводжується дратівливістю, зниженням концентрації уваги, різкими перепадами настрою. Це наочний приклад того, як дефіцит їжі або поживних речовин позначається на роботі мозку. Організм постійно використовує те, що ми їмо, як джерело енергії та будівельний матеріал для клітин, зокрема й нервових.

Одним із ключових механізмів взаємодії харчування та психіки є вісь «кишківник — мозок». Мікробіом кишківника продукує молекули, які впливають не лише на травлення, а й на імунну систему та діяльність нервових клітин. Порушення балансу мікрофлори, яке може виникати через хвороби, надмірне споживання переробленої їжі або прийом певних медикаментів, за даними досліджень, підвищує ризик розвитку тривожності та депресивних станів.

Мозок потребує регулярного надходження амінокислот, омега-3 жирних кислот, вітамінів групи B та антиоксидантів для синтезу нейромедіаторів — серотоніну, дофаміну та інших речовин, що відповідають за мотивацію, настрій і відчуття стабільності. Коли раціон бідний на ці компоненти, а основу харчування становлять так звані порожні калорії, нервова система працює в умовах постійного дефіциту. Це робить людину більш вразливою до стресу, емоційного вигорання та перепадів настрою.

Фахівці наголошують, що підтримати психологічний баланс допомагає різноманітний і гнучкий раціон. Додавання до щоденного меню клітковини, овочів, бобових і ферментованих продуктів сприяє зростанню різноманіття корисних бактерій у кишківнику та зниженню рівня запалення в організмі. У довгостроковій перспективі це пов’язано з кращою стресостійкістю, яснішим мисленням і більш стабільним емоційним станом.

Експерти підкреслюють: харчові обмеження не мають перетворюватися на джерело постійної напруги, провини чи страху. Якщо контроль за їжею починає негативно впливати на настрій, викликати тривогу або зриви, це сигнал переглянути підхід до харчування й, за потреби, звернутися до спеціаліста.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Дефіцит вітаміну B12: малопомітні симптоми та хто в групі ризику

Наш організм часто сигналізує про внутрішні порушення ще до...

НАЗК виявило у депутата Ірпінської міськради порушення в декларації на 12,5 млн грн

Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у депутата...

До ВАКС подали позов щодо активів ексзаступника начальника РТЦК Одеси

До Вищого антикорупційного суду подано позов про визнання необґрунтованими...

У Польщі українка їхала майже 200 км/год, бо поспішала на манікюр: отримала штраф

У Польщі 23-річна громадянка України отримала великий штраф за...

Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

Із 2022 року з Німеччини виїхали понад 471 тисяча...

НАБУ затримало ексміністра Германа Галущенка у справі «Мідас»

Національне антикорупційне бюро України підтвердило затримання колишнього міністра енергетики...

На Черкащині до суду скеровано справу доцента за хабар $12 000

На Черкащині до суду направлено обвинувальний акт стосовно доцента...

Житель Гайсинського району намагався «продати» ІІІ групу інвалідності

На Вінниччині правоохоронці викрили 34-річного чоловіка, який намагався отримати...