Попри потенційне припинення транзиту російського газу через Україну з 1 січня 2025 року, українські споживачі, ймовірно, не помітять миттєвих змін у тарифах на газ. Проте в довгостроковій перспективі наслідки можуть бути значними, попереджає голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко.
Щороку транзит російського газу приносив Україні близько 600 мільйонів доларів, що становить важливу частину доходів державного бюджету. Якщо транзит припиниться, країна втратить ці надходження, а для компенсації необхідно буде шукати додаткові фінансові ресурси.
“Україні доведеться закупити щонайменше 2 мільярди кубометрів газу для заповнення власної газотранспортної системи. Це обійдеться приблизно у 1,1 мільярда доларів (45 мільярдів гривень). Загальні втрати для бюджету можуть скласти 1,7 мільярда доларів (70 мільярдів гривень)”, — зазначає Попенко.
Експерт прогнозує, що зростання тарифів залежатиме від політичних факторів, зокрема наближення виборів. Якщо в країні будуть вибори у 2025 році, уряд може стримувати підвищення тарифів. В іншому випадку українцям доведеться готуватися до суттєвого подорожчання.
- Оптимістичний сценарій: тарифи підвищаться до 10 гривень за кубометр (нині середній тариф становить близько 8 гривень).
- Песимістичний сценарій: ціна може зрости до 12–14 гривень за кубометр.
Російський “Газпром” уже враховує припинення транзиту через Україну після завершення чинного контракту 31 грудня 2024 року. Хоча офіційно Кремль заявляє про готовність продовжувати постачання, джерела Reuters повідомляють, що базовим сценарієм є повне припинення транзиту. Це може завдати “Газпрому” збитків у розмірі 6 мільярдів доларів річного доходу.
Українське керівництво опиняється перед викликом: як компенсувати втрати бюджету та водночас мінімізувати тиск на споживачів. Рішення може включати:
- Збільшення власного видобутку газу для зменшення залежності від імпорту.
- Перехід на альтернативні джерела енергії.
- Пошук додаткових міжнародних фінансових інструментів.
Західні партнери, такі як ЄС, обіцяють підтримувати Україну, проте фінансовий тягар значною мірою ляже на плечі самих українців.
