В Україні готуються до чергового підвищення податків на працю та підприємництво, що викликало хвилю обурення серед бізнесменів та простих громадян. Економіст Олексій Кущ стверджує, що нові податкові заходи могли бути менш болісними для населення, якби уряд звернувся до непопулярних, але ефективних рішень, таких як оподаткування надприбутків банків та розкішних товарів.
Що краще — 57 млрд грн чи 30 млрд грн?
Дивлячись, як рахувати.
У парламенті хочуть проштовхнути новий законопроєкт щодо податків. Усе, як і раніше: збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Плюс 1% збору для ФОП-ів третьої групи. Ну і там по дрібницях: збір із заправок тощо.
Але знову починається битва за додатковий податок на прибуток банків у розмірі 50%. Щось на кшталт податку на “доходи, надуті вітром” — такі застосовувалися іноді на Заході.
Цей податок може дати 27 млрд грн, тобто майже стільки ж, скільки й підвищення податків на працю (військовий збір) і підприємництво.
А якщо подивитися з іншого ракурсу, то підвищивши податок на надприбуток банків, можна взагалі відмовитися від додаткових податків на зарплату і малий бізнес.
Але нібито не так.
НБУ і Мінфін виступили категорично ПРОТИ підвищення податків на надприбуток банків.
Ба більше, пригрозили внести пункт про неможливість такого оподаткування до меморандуму з МВФ (потім це подадуть як вимогу самого фонду — відома практика наших урядовців із камуфлювання своїх негативних рішень під вимоги МВФ).
Уявляєте рівень цинізму, цей вищий левел безпринципності.
У країні немає грошей, але є надприбуток банків, надутий за рахунок дотацій НБУ в розмірі 227 млрд грн відсотків за депозитними сертифікатами за час війни. Так цей прибуток не можна навіть оподаткувати за підвищеною ставкою.
Рентабельність капіталу в банках (ROE) зараз понад 30%, а НБУ з Мінфіном вважають, що якщо її знизити до 15-20%, то банки сильно постраждають.
Вони що, всіх тримають за ідіотів?
Про інші джерела наповнення бюджету ніхто навіть не думає: гроші шукають не там, де вони є, а там, де їх простіше взяти.
Про які реальні джерела йдеться?
Наприклад, запровадження прогресивного прибуткового податку для фізичних осіб із високими доходами (25% за базової ставки у 18%).
Мова тут, звісно, не про військових. Адже навіть сам НБУ у своїй аналітиці відзначив зростання прошарку багатих в Україні за час війни з 5% до 8%.
Прогресивний прибутковий податок дозволив би не запроваджувати підвищений військовий збір на мінімальну зарплату для найбідніших.
Про такі резерви податків, як підвищений ПДВ на лакшері-товари, скорочення відшкодування ПДВ при експорті сировини та експортні мита на сировину я взагалі мовчу. У сировинній країні мита на експорт приносять…. 500 млн грн на рік, або еквівалент 12 млн дол.
Там резерви дуже великі. Їх задіяння дало б змогу взагалі відмовитися від зростання податків на доходи простих громадян.
От тільки кому вони потрібні, ці прості громадяни?
Мінфін і НБУ дбають про прибутки банків, МВФ слухає, що скаже Мінфін і НБУ, і освячує сказане своїми меморандумами, які для керівників цих відомств важливіші за Конституцію.
Крім того, здерти податки з простих громадян під час виплати зарплати, особливо з бюджетників, набагато простіше. Ніхто навіть і не писне за якісь там 5%.
З миру по нитці — багатому сорочка бріоні..
