Ситуація на фронті продовжує залишатися напруженою, зокрема в Донецькій області. Російські війська, після захоплення Авдіївки, активно розширюють зону свого прориву, наступаючи одночасно на різних напрямках. Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський особисто відвідав частини на Покровському та Курахівському напрямках, оголошуючи їх основними ударними точками противника.
“Наше завдання в такій ситуації полягає в утриманні захоплених позицій за будь-яку ціну та завданні максимальних втрат противнику, щоб виснажити його ресурси і зірвати його плани, надаючи час для мобілізації наших резервів”, – підкреслив він.
На напрямку Покровська окупантам вдалося закріпити свої позиції у селищі Очеретине. Збройні сили вже перекинули резерви, спрямовані на стабілізацію фронту. Проте аналітики зафіксували нові переміщення ворожих військ. Згідно з даними ISW, противник вже здійснив просування на північ від Очеретиного і на захід від Тоненького. Дані від DeepState також свідчать про захоплення Новокалинового, Архангельського та селища Керамік у напрямку Торецька.
Насупротив, поки що немає офіційної інформації про можливий наступ на Покровськ, але експерти підкреслюють загрозливий характер обстановки. Згідно з колишнім спікером Генштабу Владиславом Селезньовим, ЗСУ намагалися зрізати Очеретинський клин, але не змогли внаслідок закріплення ворога на флангах та їхнього розширення.
“При поточних обставинах у ворога не вистачить ресурсів для атаки та захоплення Покровська. Проте він має можливості захопити селище Нью-Йорк з подальшим наступом на Торецьк. Імовірно, найближчим часом ситуація може загостритися від Очеретиного на північ”, – підкреслив він.
Протягом майже двох місяців російські війська на шляху до Курахового активно штурмують Красногорівку, що є найближчим до Донецька містом, під контролем Збройних сил України (ЗСУ). Противник вже проник до південної частини міста, де відбуваються бої на території місцевого вогнетривкого заводу. За словами спікера оперативно-стратегічного угрупування військ “Хортиця” Назара Волошина, ворог знаходиться в блокованому стані на заводі і відрізаний від поставок боєкомплекту.
За останніми звітами, російські сили періодично проводять вилазки на східні околиці міста за допомогою бронетехніки, але частіше це невеликі групи пішоходів чи мобільні штурмові групи на мотоциклах.
Українським військам у Красногорівці сприяє рельєф місцевості, але при критичному дефіциті ресурсів вони можуть опинитися в безвихідному становищі для відбиття ворожих атак. Ситуація у цьому районі стає все більш напруженою, зауважив експерт Владислав Селезньов.
“Якщо ми втратимо контроль над вогнетривким заводом, ми ризикуємо втратити все місто. Проблема з ресурсами лишається ключовою – якщо їх не буде, ми продовжимо отримувати негативні новини з фронту”, – додав він.
Ще одним надзвичайно напруженим напрямком у Донецькій області є Бахмутський. Тут, як і раніше, тривають бої на східній околиці Часового Яру у мікрорайоні Канал. “Сіра зона” поширюється, і, судячи з карт, вже майже досягла забудови міста.
Російські війська активно використовують кориговані авіабомби (КАБ). Минулого тижня агентство Associated Press опублікувало відео з масштабами руйнування в Часовому Ярі, порівняних з Бахмутом і Авдіївкою. Незважаючи на те, що битва за місто розпочалася не так давно, практично всі будівлі вже пошкоджені.
На цьому напрямку ворожі сили сконцентровані до 25 тисяч осіб. За словами представника 26-ї артилерійської бригади ім. Романа Дашкевича Олега Калашнікова, спочатку в бій йдуть мобілізовані російські війська. Якщо їм вдається закріпитися на підступах до міста, то приходять досвідчені військові, які створюють вогневий рубіж.
Захоплення Часового Яру має велике значення для окупантів, оскільки без контролю над ним неможливо продовжувати наступ у бік Краматорська та Костянтинівки, зазначив Калашніков. В угрупованні “Хортиця” стверджують, що бої тривають цілодобово, і незважаючи на пропагандистські витівки російської сторони, вони зуміють стримувати ворога поза межами міста. Штурмові групи також намагаються перетнути канал Сіверський Донець – Донбас, але вони знищуються на підході. Військова перевага противника оцінюється відношенням 10:1.
За даними британської розвідки, з березня по квітень кількість атак зросла на 200%. Однак, незважаючи на це, Росія досягла лише обмежених успіхів і, ймовірно, зазнала значних втрат. Проте, Владислав Селезньов висловив сумнів щодо можливості утримати Часів Яр в середньостроковій перспективі.
“Це, звичайно, не станеться відразу, але тенденція дуже погана. Ворог не лише нападає прямим ударом у мікрорайоні Канал, але й обходить з флангів. На півночі ситуація не така критична, але на півдні (з боку Івановського) ворог успішно впорався з цією місією”, – зауважив він.
За словами експерта, якщо Сили оборони не зможуть знайти ресурси для стабілізації фронту, може виникнути загроза втрати Часів Яру.
“Це не означає безпосередньо втрати через штурмові удари, але з урахуванням ризиків оточення та окупації, такий сценарій досить ймовірний”, – додав він.
На північ від Бахмута противник намагається вийти на Сіверськ, але поки що лінія фронту залишається стабільною. За даними DeepState, спостерігаються просування в районі села Веселе, але ці звіти стосуються подій за довгий період часу. У будь-якому випадку, російські сили продовжують натискати, і на цьому напрямку поки немає позитивних змін.
Повідомляється про штурми в районі Білогорівки, Золотарівки та Верхньокам’янки. Одним з цілей прориву до Сіверська є перерізання Сіверського виступу, щоб вийти українським силам у тил у Серебрянському лісництві. Бої на цьому напрямку є динамічними, позиції постійно змінюються, і, як повідомив Назар Волошин, дещо вдосконалено тактичні позиції.
Трохи північніше під Куп’янськом російські війська штурмують район Кислівки, Котлярівки та Табаївки по трасі на Сватове (Луганська область). Ситуація на Лимано-Куп’янській осі серйозна, там російські сили проводять атаки танковими підрозділами і перекидають десантників із району Роботиного (Запорізька область).
“Скоро ми можемо очікувати ще активніші бої. Кислівку та Котлярівку ми вже втратили, тому про них не варто говорити як про кордон оборони. Не виключено, що ми можемо втратити і Синьківку. Це тривожний сигнал для Куп’янська та Куп’янська-Вузлового. Синьківка є ключем до них, а Куп’янськ-Вузловий, на мій погляд, – головною ціллю для ворога найближчим часом”, – підкреслив Селезньов.
Побоювання стосовно Харківської області зростають за словами командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Павлюка. За його словами, у противника є наміри захопити Харків чи Суми, проте ступінь серйозності цих намірів залишається невизначеним.
Диверсійні групи на кордоні вже почали активні дії, одна з них була зупинена при спробі проникнення до села Пильна на північ від Харкова. Паралельно, збільшується угруповання противника в прикордонній Курській області. Головний командувач Харківської області Олег Синєгубов наголосив, що для відкриття нової лінії фронту потрібно близько 100 тисяч військових, а поки що такого скупчення немає.
Наразі на території зосереджено до 70 тисяч військових, і за словами майора запасу ЗСУ Олексія Гетьмана, з такою кількістю нереально захопити Харків. Проте, варто зазначити, що приблизно стільки ж або навіть менше ворог задіяв у районі Авдіївки та Бахмута. І варто врахувати, що такі сили не могли бути зібрані “на перекур”.
За словами експерта, ці угруповання можуть бути перенесені на інший відсік фронту або розпочати тактичні дії на північному сході в Харківській, Чернігівській або Сумській областях. Це може бути спроба розтягнути українську оборону.
На півдні росіяни намагаються вибити Сили оборони з Кринок на лівобережжі Херсонської області. Проте, українські війська взяли під контроль острів Нестрига на Дніпрі. З початку травня противник намагається відібрати його. І хоча наразі ситуація залишається стабільною, не варто виключати посилення штурмів у майбутньому.
Експерти відзначають, що у квітні ЗСУ вдалося трохи розширити свої плацдарми у Кринках. Щодо Запорізької області, тут тривають бої у Роботиному та на схід від села поблизу Вербового. За словами Гетьмана, на півдні не варто очікувати спокою, бої продовжуватимуться, проте росіяни більше зосереджені не на своєму просуванні, а на заваді просуванню ЗСУ.
“Я впевнений, що з достатнім постачанням зброї ми зможемо отримати ініціативу принаймні на півдні. Тому очікувати ворожого наступу з півдня, на мою думку, не варто. Вони спрямують всі свої сили на схід. За тим, що ми спостерігаємо, основні спроби наступу будуть саме там”, – відзначив він, не намагаючись передбачити, коли саме Україна зможе перехопити ініціативу.
Щодо літнього наступу, він вже почався. Противник буде маневрувати, змінювати напрями ударів, оскільки логіка та стратегія сухопутних боїв за останні сто років практично не змінилися. Тому слід бути готовим до спроб прорвати оборону по всьому фронтові, додав експерт.
У цей час Україна отримує західну зброю, проте не у таких обсягах, на які розраховували. Недавно президент Володимир Зеленський завів, що як тільки Сили оборони отримають необхідне озброєння, ворога на сході буде зупинено. Очевидно, тепер багато від чого залежить від швидкості поставок.
