Український інститут національної пам’яті визнав, що використання імені сатирика Михайла Жванецького у назвах географічних об’єктів, юридичних осіб та пам’ятників є виявом “пропаганди російської імперської політики”. Такий висновок оприлюднено у відповідному документі, підготовленому експертами установи.
Попри те, що Жванецький народився в Одесі, більша частина його життя та творчості була пов’язана з російськими містами — Ленінградом (нині Санкт-Петербург) та Москвою. Його творчий доробок створено виключно російською мовою, а сам сатирик неодноразово був відзначений державними нагородами Російської Федерації, що, за оцінкою УІНП, свідчить про його інтегрованість у культурне поле держави-агресора.
Хоча у 2015 році Жванецький був внесений до так званого “білого списку” діячів культури, які виступили проти анексії Криму, пізніші висловлювання сатирика ставлять під сумнів його позицію. Зокрема, під час виступу в 2014 році він заявив, що «Крим втрачено, його не повернути», а також висловив думку, що питання майбутнього України мають вирішувати США та Росія. В Інституті нацпам’яті зазначили, що така риторика повністю відповідає російському наративу щодо України як несамостійної держави.
У 2019 році Жванецький також відвідав окупований Крим, де знімався у фільмі “Одесский пароход”, створеному на замовлення пропагандистського каналу “Россия 1”. У проєкті брали участь актори, внесені до українського переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці, зокрема Федір Добронравов та Михайло Пореченков.
З огляду на це, УІНП дійшов висновку, що вшанування Жванецького в українському публічному просторі є виявом русифікації — політики, яка нав’язує російську мову та культуру, витісняючи українську і зменшуючи присутність української ідентичності.
