Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження щодо ймовірного відмивання коштів олігархом Костянтином Жеваго під час придбання готельного комплексу у Києві на вулиці Мазепи, 11. Сума угоди — 292 мільйони гривень.
Справу було выдкрито за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.
Початком розслідування став запит Держфінмоніторингу після того, як «ПриватБанк» повідомив про підозрілу транзакцію — 292 млн грн від ТОВ «Тіквел Компані» на рахунок приватного виконавця з приміткою: «кошти за придбання на СЕТАМ».
У банку запідозрили, що операція може бути спробою обійти санкції, які РНБО запровадила щодо Костянтина Жеваго 12 лютого 2025 року. Йшлося про підозру у збереженні контролю над об’єктом, який ще у 2017 році придбала пов’язана з ним фірма — ТОВ «3В Ріелті» — на торгах Фонду гарантування вкладів.
Після того, як у 2021 році «3В Ріелті» потрапило під процедуру банкрутства, ДП «СЕТАМ» знову виставило будівлю готелю на торги. Компанія «Фінансова компанія «Фінтакт», яку також пов’язують із Жеваго, програла торги, але оскаржувала результат, поки не стала переможцем через відмову іншого учасника.
Попри це, у 2023 році «Фінтакт» так і не викупила будівлю, а тим часом у справі про розтрату майна банку «Фінанси та Кредит» на активи, пов’язані з Жеваго, було накладено арешт, у тому числі на сам будинок і статутний капітал «Фінтакту».
У лютому 2025 року, після санкцій, «СЕТАМ» визнало новим переможцем торгів ТОВ «Тіквел Компані», зареєстроване у 2021 році — всього за тиждень до торгів. До 26 березня 2025 року власником компанії був депутат Київської облради від «ЄС» Леонід Глиняний, якого пов’язують із Жеваго через Білоцерківську ТЕЦ.
Після зміни власника бенефіціаром став Ярослав Вербовський. За даними банку «Південний», фінансування операції відбувалося за рахунок:
-
111 млн грн від ЗНКІФ «Каскад-Інвест»;
-
184 млн грн у вигляді поворотної фіндопомоги від Вербовського.
Втім, аналіз грошових операцій Вербовського виявив різке перевищення обсягів готівкових транзакцій над його задекларованими доходами. Лише за 2020–2025 роки він зняв понад 130 млн грн, джерела яких не підтверджені.
Суд вже наклав арешт на 292 млн грн, призначених для угоди. Слідчі вважають, що Жеваго міг використати підконтрольні структури, аби формально зберегти актив у своїй сфері впливу, попри санкції РНБО.
Мета операції — легалізувати активи невідомого походження через штучну участь пов’язаних компаній у торгах, вважають у БЕБ. Таким чином, під виглядом відкритого аукціону відбувалася спроба залишити елітну київську нерухомість під контролем олігарха.
