Запит міститься у внутрішньому листі НБУ №24-0006/28104, який опинився в розпорядженні ЗМІ.
У документі регулятор наводить кілька прикладів з описом платежів, які він вважає аномальними. Такими вважаються перекази з однієї картки на безліч інших, або коли власник однієї картки отримує на свій рахунок гроші з багатьох інших карток. Це стосується як переказів між картами одного банку, так і між картами різних банків. Наприклад, з Приватбанку на monobank або Сенс Банк, А-Банк тощо.
Під ці описи легко потрапляють і звичайні перерахування між картками людей, p2p перекази. Раніше користувачі різних бірж з обміну валют стикалися з блокуванням рахунків, якими вони користувалися для переказів.
Також НБУ запросив у банків інформацію щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними – без конкретного опису. Як то кажуть, на розсуд самих банків.
Супровід, відстеження фінансистами клієнтських платежів – те, чого регулятор уже давно вимагає від українських банків. Ще 16 січня ці вимоги були озвучені публічно. Однак це все подавалося у форматі рекомендацій і підпадало не тільки під платіжний, а й під фінансовий моніторинг. Але з тону сьогоднішнього документа зрозуміло, що банкіри не дуже активно виконували пораду Нацбанку, а може, й зовсім на неї не відгукнулися.
Тому у вищезгаданому листі НБУ №24-0006/28104 регулятор зажадав від фінустанов відповісти, чи почали банки впроваджувати рекомендації з відстеження та аналізу грошових перерахувань за картками клієнтів. І чи впровадили фінансисти правила моніторингу, які дають змогу виявляти, відстежувати і зупиняти платежі для заборонених видів господарських послуг. А саме, щодо незаконної організації азартних ігор (гемблінг), виведення грошей, отриманих злочинним шляхом, включно з шахрайськими схемами.
Також Нацбанк цікавиться, чи є у банків власні методики виявлення скомпрометованих карток, які публікують в інтернеті – зокрема, на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на сайтах продажу підакцизних товарів у соцмережах/месенджерах, на сторінках псевдоплатіжних сервісів, наприклад, Geopay Settlepay.
При виявленні всього аномального і підозрілого банки зобов’язані зупиняти платежі, а якщо клієнт не дасть адекватного пояснення згодом, то навіть блокувати рахунок і закривати його в примусовому порядку. Людям же банкіри неофіційно дають переважно одну пораду – мати більше рахунків у різних банках.
Проблема в тому, що Нацбанк користується надто абстрактними формулюваннями на кшталт “безліч надісланих платежів” або “безліч отриманих платежів”, які вважаються аномалією. Але не вказує, скільки це – “безліч”. Кожен банк за логікою регулятора має сам визначити це для себе і клієнтів. В одному банку “безліччю” вважається до 10 переказів грошей на сторонні картки, а в іншому – вже 20. Може згодом НБУ дасть свій критерій, але поки що його немає.
Тож фінансисти радять рідше проводити перекидання грошей між одними й тими самими рахунками. Для чого потрібно мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні користуєшся карткою одного банку, завтра – другого, третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тож можна не звертати на себе увагу, радять експерти.