У 2023 році українські урядовці стояли перед вибором: пошукати та придбати засоби протиповітряної оборони (ППО) для захисту української енергетики або розглянути можливість диверсифікації енергетичних джерел шляхом закупівлі газових електростанцій. Однак в результаті прийнятого рішення витрачено щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд.
Зокрема, вартість зенітної установки Gepard становить близько 80 млн. гривень за одиницю, а вартість однієї батареї Patriot становить близько 40 млрд. гривень. Тобто витрати на бетонування енергетики еквівалентні, умовно, 600 установкам Gepard або більше однієї батареї Patriot.
Також можна було б закупити невеликі газові електростанції і розподілити їх по країні. За підрахунками голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, ціна питання в цьому разі для України становила $540 млн. Тобто щонайменше вдвічі менше, ніж було витрачено на “бетонну концепцію”.
Утім, Кубраков і Найєм обрали саме бетонний захист і витратили на нього щонайменше 50 млрд. гривень. Пізніше внаслідок ударів росіян “Укргідроенерго” заявила про втрату 20% генеруючих потужностей, група ДТЕК заявила про втрату 80% енергоблоків, “Центренерго” заявило про втрату 100% генерації.
За словами міністра енергетики Германа Галущенка, внаслідок цих атак Україна втратила 7 ГВт потужностей генерації електроенергії.
“І вони також знищили низку високовольтних трансформаторів на підстанціях, які передають електроенергію”, – зазначив міністр енергетики.
11 квітня Верховна Рада викликала головних відповідальних за захист об’єктів критичної інфраструктури – Олександра Кубракова та Мустафу Найєма. Однак на засідання чиновники не з’явилися.