В кінці минулого року уряд України виступив із презентацією Національної стратегії доходів країни до 2030 року, що стала об’єктом гострої дискусії в суспільстві. Однією з найбільш обговорюваних ініціатив у рамках цієї стратегії виявилася можлива ліквідація спрощеної системи оподаткування та, відповідно, подальша доля українських ФОПів.
Причини, через які уряд прагне реформувати спрощену систему оподаткування, полягають у тому, що близько 1,7 мільйона платників податків використовують цю систему в Україні, при цьому вона забезпечує відносно стабільні податкові надходження, складаючи близько 0,9% ВВП за період 2020–2022 років. Спрощена система передбачає необов’язковий режим, що дозволяє платникам податків отримувати переваги як від спрощень у виконанні законодавства та адміністративних обов’язків, так і від зменшення податкового навантаження.
У відповідності з першою або другою групою спрощеного режиму оподаткування, податкове навантаження не залежить від обсягу отриманого доходу і в жодному випадку не враховує величину прибутку. Уряд вважає, що система спрощеного оподаткування, особливо в умовах війни, не є оптимальною для України. З точки зору уряду, ця система під загрозою податкових надходжень до державного бюджету, оскільки її необов’язковість означає, що платники податків з великими прибутками мають стимул обирати цю систему, що призводить до зменшення їхніх податкових зобов’язань.
Можливості заниження податкових зобов’язань у поєднанні з відсутністю обліку руху товарів, великим обсягом готівкових розрахунків та відсутністю документального підтвердження походження товарів становлять значний стимул для платників податків приховувати обороти або певні види діяльності з метою реалізації нелегально ввезених або вироблених товарів, а також реальні обсяги готівкових розрахунків з кінцевими споживачами.
Уряд обгрунтовує, що значний обсяг торгівлі контрафактним та контрабандним товаром через розгалужену мережу ФОП вражає добросовісний бізнес, що потрапляє в нерівні конкурентні умови, змушуючи його також звертатися до “спрощенки” або комбінації з загальною системою оподаткування. Це особливо небезпечно в контексті забезпечення державою рівних умов оподаткування праці та неформальної зайнятості. Зокрема, “спрощенка” стає викликом, коли численні юридичні та фізичні особи обирають статус самозайнятої особи в межах спрощеної системи оподаткування замість оформлення стандартних трудових відносин.
Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає реформування спрощеної системи оподаткування. Протягом трьох років, під час перехідного періоду, ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть зростати до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%) для заохочення поступового переходу на загальну систему оподаткування. Після цього періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону залишатися на спрощеній системі оподаткування.
Фізичні особи-підприємці будуть об’єднані в одну групу з об’єднаною другою та третьою групами, сплачуючи податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Для “спрощенців” буде обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій та поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх.
Експерти з Київської школи економіки позитивно оцінюють урядові ініціативи, вказуючи на їхню спрямованість на збільшення податкових надходжень. Однак, вони також підкреслюють необхідність покласти край зловживанням, зокрема, використання “спрощенки” для оптимізації податків.
Старший юрист компанії Arzinger, Денис Ерсой, вважає, що реформи спрощеної системи оподаткування, запропоновані у Нацстратегії доходів, спрямовані на збільшення податкових надходжень в умовах значних видатків на війну та затримок з міжнародною допомогою.
У цьому контексті, деякі кроки держави здаються логічними, за словами експерта. Наприклад, ініціатива щодо підвищення ставки єдиного податку для сервісних бізнесів, які в більшості випадків не мають значних витрат, може вважатися розумним кроком. Однак, деякі заходи можуть лише збільшити адміністративне навантаження на добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Зокрема, мова йде про посилення правил товарного обліку та встановлення єдиного порогу для реєстрації платником ПДВ.
Неправильна імплементація правил товарного обліку для всіх “спрощенців” може призвести до посилення тиску з боку податкових органів на малі бізнеси та приватних підприємців. Крім того, якщо буде введено низький єдиний поріг для реєстрації платником ПДВ, багатьом “спрощенцям” адміністрування ПДВ може стати новим викликом.
Радикально негативне ставлення до урядових ініціатив щодо “спрощенців” і ФОП висловлює керуючий партнер юридичної компанії “Winner” Ігор Ясько. За його словами, зміни, запропоновані Стратегією доходів, фактично спрямовані на ліквідацію малого та середнього бізнесу, що може спричинити посилення впливу великих корпорацій. Йдеться про спробу вирішити проблему приховування обсягів оборотів великим бізнесом за рахунок доброчесного бізнесу “спрощенців”. На думку Яська, це може призвести до втрати країною частини підприємців, оскільки робота як ФОП може стати невигідною.
