У політичних кулуарах знову заговорили про зміну очільника уряду. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль опинився під серйозним тиском через низку гучних скандалів, які дедалі більше компрометують його перебування при владі. Як стверджує народний депутат Ярослав Железняк, на зміну Шмигалю може прийти перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко.
Ми писали про це ще у лютому. Сьогодні наша редакція зібрала факти, які стали “останньою краплею” у кар’єрі прем’єра, та проаналізувала його дії, що підривають довіру до влади в умовах війни.
1. Провал із захистом енергоінфраструктури: 22 об’єкти залишилися незахищеними
Одним із найбільш кричущих провалів уряду Шмигаля стала ситуація з проєктом третього рівня захисту ключових енергооб’єктів. Ідеться про 22 критично важливі об’єкти, які мали бути посилено укріплені для протидії російським ударам.
Замість реалізації — зупинка фінансування. Підрядники не отримали оплату, борг Мінфіну перевищив 20 мільярдів гривень. Внаслідок цього десятки об’єктів залишилися вразливими до атак, а країна — перед ризиком масштабного колапсу енергосистеми.
Відповідальність напряму лягає на прем’єра: рішення про призупинення фінансування, за даними з політичних джерел, ухвалювалося особисто Шмигалем.
2. Повернення ЄДАПСу: друк за старими схемами
Інший гучний скандал — повернення на ринок державного друку структури, відомої як ЄДАПС, яка у 2000-х роках контролювала виготовлення паспортів, посвідчень і документів суворої звітності. Після численних звинувачень у корупції групу усунули від доступу до держзамовлень.
Однак у 2020-х під новим брендом — Industrial Innovation Group — і через структуру «Поллі-Сервіс» компанія знову опинилася в центрі державного виробництва. Саме уряд Шмигаля фактично повернув монополію ЄДАПСу на поліграфкомбінат «Україна», що виготовляє біометричні документи.
Результат — держпідряди на 2,3 мільярда гривень без конкурсів і жодного публічного аудиту. Всі ключові рішення було підписано за прем’єрства Шмигаля. Очевидне лобіювання в інтересах конкретного бізнес-групування викликало резонанс навіть серед “слуг народу”, але реакції від прем’єра — не було.
3. Системне падіння довіри: олігархи, ігнорування і безкарність
Скандали Шмигаля — це не окремі інциденти, а симптом системної кризи управління. Його уряд часто ухвалював рішення кулуарно, без консультацій з громадськістю та експертами. Підтримка великих бізнес-груп і олігархів, ігнорування проблем соціальної сфери та інфраструктури — все це сприяло зростанню недовіри.
Коли країна воює за виживання, мільярдні дерибани й адміністративна байдужість сприймаються особливо гостро.
Юлія Свириденко — основна кандидатка на зміну, про що ми писали раніше. Як фігура з команди ОП, вона вже зараз відіграє активну роль у бюджетному плануванні й економічній політиці. Її ймовірне призначення — сигнал, що Офіс Президента готується до урядової рокіровки.
Чи вистоїть Шмигаль на посаді — питання часу. Але скандали довкола його прізвища вже стали токсичним багажем для чинного Кабміну.
