Трагедія у Полтаві знову підняла питання про відповідальність за удари по військових об’єктах в Україні. Військовий блогер Юрій Бутусов наголошує, що ця трагедія була неминучою через системні недоліки у заходах безпеки, і вважає, що відсутність покарання за попередні інциденти є однією з причин.
Жоден керівник не був покараний за удари по казармах у Яворові, Миколаєві, НЦ Десна, де були масові жертви.
Тому не дивно, що масові зібрання продовжуються. Відповідальності ніякої немає, аналізу немає, і помилки, з яких влада не робить уроки, продовжуються та жертви множаться.
З огляду на офіційні дані, на одній із локацій військового інституту у Полтаві зібрали одночасно щонайменше 250 людей для якогось заходу.
Я буваю на багатьох урочистих заходах на фронті — комбриги для нагородження збирають групи не більше 30–40 людей, або у бункерах, або у місцях, де непомітно ніяких скупчень, все робиться максимально швидко, і завжди все проходить без трагедій. Я був на зібранні одного батальйону і точку збору дізнався за 15 хвилин до початку зборів у глухому лісі без жодного свідка навколо, з далеко розосередженим транспортом. Такі саме елементарні заходи безпеки можна і потрібно застосовувати усюди, для цього не треба якоїсь спеціальної освіти, і це очевидно усім.
Про масове зібрання у Полтаві дізналась ворожа агентура, і у мережу одразу хтось опублікував відео результатів удару із землі. Ця людина, ймовірно, працює на ворога та контролює результати.
Допоки за нехтування заходами безпеки якийсь керівник показово не отримає покарання — втрату звання та реальний тюремний термін за службову халатність з важкими наслідками, сподіватись, що такі трагедії не повторяться, не доводиться.